Чи задоволені ви???

Лев Олександрович Бобринський…
Чи задоволений ти?
Адже твої плани-мрії
Досягли нарешті мети.

Як ти колись благородно
Дітям надію давав,
Сам школу їм придумав,
Сам же її будував,

Сам закупляв підручники,
Перші машини швейні,
Зараз на їхньому місці
Стоять машини модерні.

Звуться вони комп’ютером,
Інші тут учні учаться,
Та до ідеї світлої,
Вони таки долучаться.

Вони вже знають, що вміння,
Гарні набуті знання,
Зроблять ЛЮДИНУ з кожного,
Дадуть йому визнання.

Вони прославлять країну,
Слава їх жде, відкриття
А твоїм мріям світлим
Таки нема вороття…

Все ти минуле згадаєш,
Як ти іще молодий,
Школу свою відкриваєш,
І душа сповнена мрій!

Перші оті п’ять класів,
Що враз за парти сіли,
Мабуть тобі у пам’яті
Таки надовго засіли.

Бідні й багаті дівчатка
Всі ніби як одна,
Зайшли в просторі класи,
Тиснуться біля вікна.

Олена Петрівна – дружина,
Дарує рояль, піаніно.
-Дівчатка повинні співати, -
Мовить тобі невинно.

Кращим дано стипендію –
300 рублів на потреби,
Вчіться, дівчатка, добре,
Буде у вас все, що треба!

Дивишся ти на голівки,
Зігнуті над книжками,
Вийдуть дівчата з домівки,
Будуть прекрасні мами.

Будуть вони майстрині,
Добрі, щасливі, освічені,
Життя свого господині
Божою іскрою мічені.

Давно вже їх немає,
Та їхня вдячність жива,
Бо гарне ставлення, людяність
Завжди взаємна бува.